Маленька смердюча ганчірка. Частина восьма. Орко протеже.

Тема у розділі 'Книгарня', створена користувачем Fon, 15 кві 2018 у 22:33.

  1. Fon

    Fon crhjvybq utysq

    р е к л а м а
    -отак просто сидіти?
    -но
    -сидіти і дивтись на гудзік?
    -на червоний гудзік
    -дивитись і не відводити погляду?
    -так - начальник депо скрипнув зубами - дивитись на гудзік червоного кольору, то є гудзік алярми пожежної. Сидіти і дивитись! Не біси мене пацан! Хороша ж робота! ШО тобі не так?
    -все так - схилив голову Юрко - а як засвітиться шо робити?
    -шо робити... шо робити? Панікувати!
    -всмислі? - Юрко нахилився ще нижче придивляючись до тьмяної, засмальцьованої і з зовні і з середини скляної півсфери, розміром з пять копійок.
    -всмислі шо як воно замігає, то значить шо в цеху горит фест файно, дві тисщі градусів по цельсію, мені головний інженер колись по пьяньці сказав. То вже як так горит, то вогорит все, навіт залізо сі плавит. Так шо не вічькуй хлопче, будеш диспотчером чи я того лемка візьму з бурси?
    Юрко собі намагався уявити повний ненависті і зневаги погляд матері, що не знати як рішала його інститутські зальоти, коли побачить його в засмальцьованій каптьорці навпроти пульту управління а-ля "наукові досягнення 1947". Та за таке місце не погано платили. Такий собі верблюд на випадок великої пожежі. Юрко кивнув і пан Стадник вдячно потис йому руку.
    -пацан, то я тебе оформлю ше з початку місяця, буш мати більше, і ше тобі випишу мат-допомогу
    -гаразд - кивнув Юрко виглядаючи в брудненьке віконце на дворик, що вміщував пів-трамваю, зіржавілий кузов буханки і невідомо ти чиву собацюру під забором.
    -але як втечеш! - брови начальника збились у купу - я тобі...
    Юрко кивнув і пішов за Стадником оформлятись у відділ кадрів.
    Наступного дня Юрко приніс термос з кашкою, бутерброди і планшетик що його майже задаром вторгував в неті у забуханого студента. Вай-Фай був тільки у лівому кутику біля диванчику, що може ще Щорса бачив. Поставивши осколок розбитого люстерка позад лямки пожежної тривоги Юрко зручно вмостився на диванчику і весело провів день у компанії інтернет розваг. Наступного дня і ще через день і потім за день він собі відлежав усі місця, передивився уся меми і новини, а потім так сильно знудився, що забажав усіма фібрами свого серця найсильнішої пожежі в історії людства. Ось він вривається у палаючий цех і рятує усю зміну - 856 людей, що йому до кінця життя будуть вдячні і пригощатимуть печеньками і всякими няшками, а сам...
    Двері сильно рипнувши прочинились і в щілину пролізла голова Орка, того самого алконавта, що просив у нього схавльний відгук для резюме.
    -та заходи, шо став
    -ти шо тут сидиш?
    -на пульті, аварійну кнопку стережу.
    -афігєть робота в тебе!
    -ну так - хлопець потряс у повітрі планшетом - а в тебе як там?
    -фіговенько
    -а шо сі стрєсло - Юрко сповз з дивану і сів за стіл
    -та поперли гуманоїді, зеленосракі. Недогледів троха... там...
    -ясно, будеш?
    -ага
    Орко схопив яблуко і почав чавити його біленькими красивими зубами. Юрко сперся на пульт і втупився у червоний гудзік
    -там хоть лямпка є? Брудне як...
    Юрко дістав мобільний, увімкнув ліхтарик і почав видивлятись лямпку під червоним засмальцьованим склом.
    -є?
    -не видно
    -давай відкрути
    -ай ну
    Орко доївши яблуко роззирнувся куди подіти качан, та не знайшовши прочинив двері і кинув надвір.
    -песьо доїсть. До речі, він живий?
    -ше не бачив шоб він рухався
    Орко походив по каптьорці і сів на диван
    -нудно тут у тебе. Бабу собі приведи.
    -начальник депо зануда, два рази вже забігав, отак телефон перед собою тримав, знімав напевно
    Орко скривив огидну посмішку, напрочуд не підходящу для його біленьких зубів.
    -я цейвот, запит дав на Нітдулус, Їм треба пару охоронців. Я кажу давайте я оден справлюсь, а ректрутер такий - нєєєє, тільки двоє досвідчених з високою агресивністю. Та я вже аналізи здав, сказали шо за такий рівень агресії готові півтора ставочки давати і ше там якісь почесті. То ти як? Зганяєм на вихідні? В них там перелякані всі, в системі воєн стотисяч років не було, мені рекрутер сказав, але до них шось ніхто не йде. А чому не знаю.
    -ну Орко, раз ніхто не йде, це значить, шо там шось не так. Не договорює тобі твій рекрутер шось
    -та я це розумію, але платять даже добре
    -і ше один плюсік до вислову "безплатний сир в мишеловці". А може ти прилетиш, і тебе відразу на органи.
    -прибуду, там телепортер є. Та я то думав. Вплоть до того шо там ізвращєнці відразу накинуться і погвалтують всіляко, але скільки ж там платять.
    Юрко глянув на пульт і подумав чим він відрізняється від Орка. Та нічим.
    -слухай, а давай я прибуду, роздивлюся і відразу тобі кину ходік на прибуття, якшо всьо нормально?
    -тобто?
    -ну я скажу шо нас двоє відважних захисника галактики, прибуду на місце, огляну Нітдулус і якшо всьо гуд відкрию тобі перехід прямо додому. Якшо нє... ну шо ж, мене кокнуть, а тебе нє. Нормально я придумав.
    Юрко знову втупився у засмальцьований гудзік алярми і неголосно погодився.
    -та? - Орко аж підскочив - ну то на попісяй в баночку, то треба на агресію аналіз здати
    Юрко взяв у руки яйцеподібний сріблястий контейнер і пішов здавати аналізи.
     
  2. Fon

    Fon crhjvybq utysq

    До роботи 7 хвилин пішки, якщо повільно, то 10. Якщо повільно і на світлофорі чекати, то всі 12. Безглузда арифметика. Головне планшет зарядити, на роботі розетка дуже підозрійлива, тріщить постійно, мабуть перепади напруги. Вже зібраний-одягнений Юрко зупинився на порозі вирішив таки сходити до кльозета. Синув рюкзак із планшетом і пішов подзюрити, споглядаючи пофарбовану в салатовий колір вентиляційну трубу над головою. Закінчивши сю справу, він на ходу защіпючи ширіку з розвороту прочинив плечем двері і враз опинився у величезній яскраво-освітленій залі з височенним куполом з вітражами. Овва! Навкруги на сотні метрів розходився навсебіч яскравий різнокольоровий килим. Посеред цього пухнастого різнобарвя стояв Орко в дивному чорному мундирі з високими гострими широчзними наплічниками. На голові його гостро вверх загнута кокарда з емблемою черепа птиці. Під пахвою він тримав чорну паличку з білим кістяним набалдашником.
    -вітаю тебе бойовий товариш! - голосно промовив Орко, змахнувши рукою. Його очиці нервово забігали, ніби боячись, що відповідь Юрка буде неправильною. І він швидко додав, голосно викрикнувши - Вітання, непереможний командор смертельної дивізії космічних винищувачів Юрко Ич-Ич!!!
    Зненацька різнобарвний килим заворушився і доверху знялися тисячі милих чорних очок і тисячі малньких клювиків залементували:
    -Слава непереможному герою!!! Вітаємо командора!!! Ураааа!!!
    Юрко від несподіваності ж підскочив.
    -міністр оборони Цвінь-Трін, прошу провести командора у штабс-рубку, я до вас за мить приєднаюся
    Маленька червона пухнаста кулька заорушилась і розкидуючи в боки невеличі деформовані крильця-руки почало рух убік запрошуючи Юрка слідувати за ним. Поруч маленька жовтувата пухнаста кулька аж підстрибувала від завзяття:
    -мне звуть Трі-Вінь, я особистий секретар пана міністра і весь до ваших послуг. Ми зараз дійдемо до краю вітальної зали Великих Звершень, оминаємо арковий коридор і перейдемо у спецільний секретний тунель, що приведе нас на днк-пост, прошу встромити фалангу кінцівки, дякую і опиняємось у штабс-рубці глави охоронної служби непереможного Орка третього.
    Штабс-рубка складалась з величезного екрану, декількох панелей управління і величезного бару вмонтованого у стіну зправа.
    -я натисну ось цю копку і увімкнеться спецільно замовлена відео-конференція, що ознайомиться непереможного командора з нашою страшною бідою.
    Секретар тріпонув крильце-руками і поскоріш задріботів до виходу, за ним з не меншою швидкістю помчав сам міністр.
    Юрко перевірив чи добре защіпнув ширіку і роззирнувся. Оцей Орко, це звісно ше той пляцок з майонезом, як влізе в якісь проблеми, потім тільки й розгрібай. Згадати тільки його роботу на аржабоїдів. Дивні панелі, замість клавіатур і моніторів, звичні великі квадратні кнопки різниз кольорів. Ніби муляжі для стареньких фільмів про космос. Величезний екран також виявився натягнутим простирадлом. На такому в давні часи брати Люмьєр показували свої фільми про прибуття поїзду. Походивши туди-сюд він стомився і сів у найближче крісло, котре з тріском розламалось і виявилось звичайнісіньким пінопластовим муляжем. Солодко матюкнувшись Юрко зашкріб ногою кавалки під найближчу контрольну панель. При ближчому вивчені вона також виявилась зробленою з піноласту. Юрко ходим від столу до столу і нагувшись придивлявся, усе-усе виявилось муляжами. От халепа.
    -вітаю командоре смертельної дивізії, ось твоя форма
    Орко кинув чорну форму на барну стійку і раз накинувся на чудернацьку звивисту пляшечку
    -уммм, сівілакська амврозія, по 17 тисяч міляків за пляшечку 0.175, вставяє наче купа коксу. Пригощайся.
    Юрко категорично відмовився і почав одягатись у форму охоронця
    -і шо ж ти їм наплів?
    -оййй - відірвався від алкоголю Орко - ти карочє герой захоплення Марсу, у першому ж бою втратив усі 350 тисяч десантури, опинився у полоні, перегриз горланки охоронцям, з їхніх жл сплів линву і втік з тюрми. Підняв місцеве повстання і вночі прокрався у палац диктатора, вирізав усіх його гвардійців садовими знаряддями, кострими як леза бритви, потім випотрошив самопроголошенного імператора, а з його черепа зробив собі підставку камінців для гри у квік
    -ну ти чюкчя - засміявся Юрко
    -платять дуже добре, за 7 днів 400 мільйонів. Головне вберегти їхню цивілізацію від тарганів.
    -вони настільки тупі, що не можутьк упити собі дихлофосу?
    -та і грець з ними. Я тому секретарю замовив автентичну ситему оборони їх гнізда (бо вони, як на мене, птахи) і вже 2 дні бухаю найдорожчі алкоголі всесвіту.
    -хм, шо за автентична система?
    -ай! я шо знаю. Докхам кинули замовлення. Вони оцінять систему ризиків від тарганів і пришлють або мухобойки, або якусь хімію мєлок.
    -дихлофоса кручє нєт. Тут пивця нема
    -є сандрійський ель, без газбульки. статі газбулька у багатьох живих організмів космосу викликає пухлинки нутрощів, шось типу раку. На, сьорбни.
    Юрко зірвав восову пломбу, потім віковиряв нігтем голограмку, добрався до кришечи і ледве її відкрив. Запахно прокислим пивом.
    -пити чи не пити?
    -оборонна система встановлена - пролунало з динаміку над головами
    -шо за муяжі?
    -Маярці хороші ящірки, з ними завжд можна домовитись. Ось відрзу придбав нам бойову форму двизії смерті, і встановив первнинну штабс-рубку. Та не бійся у мене планшетик є, ось.
    Орко поклав на стійку уже відоме Юркові люстер-планшет.
    -пошукай там шось про систему оборони квокі
    -ті ціпята квокі?
    -та. Дуже лякливі створіння. У них дуже гострий зір і ми для них такі собі велетнські бегемоти, що постійно ревуть. Чув як вони дзвінко цвіріькають? Ай, у тебе ж перекладач вмонтовано у мозок. У них якась біда з тарганами, я не сильно заморочувався, грошики заплатили наперед.
    -200 мільйонів це на наші скільки? Який тут курс?
    -я ж не зовсім дурепа з білим підпахвовим волоссям - заржав Орко - по сто мійольнів твоїх і моїх я кинув на космічний центро-банк, можна буде зняти у любій точці космосу, а рета по сто я на рідну Землю кинув.
    -і скільки це сто мільйонів кукуріків?
    -ну десь по півтора мільяри долярів. На все життя хватить. анєна, якшо не жити на Бетельгйзе довше двох днів
    Юрк перестав зазрати у пляшку з підозрійливим пивом і уважно втупився у Орка
    -шо?
    -нічого
    -нє, шось, ти так дивишся, ніби я тобі вкампот насцяв
    -ти не думав, що раз ці пташечки платять 6мільярдів баксів за тиждень, то має статись якесь круте небачене вторгнення
    Орко почухався, та тріпонувши головою, ніби себе більше переконуючи, мовив:
    -та нє, то ж таргани. вже діхлофос замовили.
     
а де твій аватар? :)