фото Karp Restorer На балках збереглася дата будівництва камʼяниці
Реставратори показали автентичні різьблені балки камʼяниці XVII-XIX ст. на площі Ринок у Львові. Торік фахівці Karp Restorer працювали над дослідженням інтерʼєру першого поверху Ґросваєрської кам’яниці на площі Ринок, 37, яка майже 400 років тому належала бургомістру Львова.
Як повідомляє Центр міської історії, ця дільниця була забудована ще в середньовічному XIV-XV ст. План нижнього поверху типовий для ранньомодерної доби. У XVIII і XIX ст. там провели капітальні реконструкції і надбудували 4-й поверх. Ще одну реконструкцію здійснили у 1923 році. Кам’яниця Ґросваєрська має статус пам’ятки архітектури і містобудування національного значення.
Фасад будинку на площі Ринок, 37 (фото з Вікіпедії)
Керівник Karp Restorer Василь Карпів розповів ZAXID.NET, що обʼєкт всередині був дуже знищений, багато оздоб там оббили раніше. Фахівці дослідили три зали і коридор на першому поверсі. На фасаді збереглися елементи автентичних ренесансних кам’яних порталів. Аркатурні ніші в стіні, які підтримували балкові стелі і були декоративним елементом, поєднують елементи готичного та ренесансного стилів.
Різьблені колони в інтер’єрі (фото Karp Restorer)
«Кам’яні та цегляні мурування основ стін і склепінь та одні з ключових декоративних елементів – різьблені кам’яні колони, балкова стеля, різноманітні ніші, аркатури та портали – збереглися у хорошому стані, демонструють високу майстерність виконання та культурну значимість об’єкта», – зазначено у звіті дослідників.
Фахівці Karp Restorer провели комплексні дослідження стелі, де збереглися автентичні дерев’яні балки, датовані 1628 та 1730 роками, на них помітні оригінальні різьбленні маркування та солярні знаки.
Рік будівництва і солярні знаки на балках (фото Karp Restorer)
«На момент початку досліджень центральна частина балок і всі дошки між ними були вкриті кількома шарами пізніших перемальовувань. Значна частина поверхонь зазнала грубого втручання в минулому – попередні очищення призвели до пошкодження деревини та втрати історичних шарів. З архівної документації інституту “Укрпроектреставрація” відомо про відновлення поліхромії балкової стелі та інших елементів інтер’єру. Історично перемальовування мало не лише естетичну, а й практичну мету: оновлювали вигляд стелі та намагались продовжити її “життєвий цикл”. Окремі ділянки деревини мають сліди смолянистих покриттів, які, ймовірно, застосовувались для консервації», – розповідають у майстерні.
За допомогою лабораторних аналізів та лазерних технологій реставратори поступово розкрили кожен шар поліхромії та зафіксували стан збереження конструктивних елементів.
Покрокові зондажі досліджень балок (фото Karp Restorer)
Окрім деревʼяних балок, у Гросваєрській кам’яниці виявили залишки розписів, однак стан збереження критичний. На склепінні дослідили давню поліхромію з 12 шарами поновлень: від білого, світло- і темно-бежевого до світло-блакитного і темно-червоного кольорів. За орнаментом це спіралеподібні завитки листя. Шар розпису біля вікна з аркою містить деталізований рослинний візерунок, який обплітає аркоподібну форму з маленькими віконечками та насиченим багряним тлом.
Залишки розписів Ґросваєрської кам’яниці (фото Karp Restorer)
Назва будинку – кам’яниця Ґросваєрська – походить від прізвища власника, доктора медицини Мартина Ґросваєра (Groswajer), який був бургомістром Львова з 1648 року. У ХVІІІ ст. вона стала власністю родини заможних купців вірменського походження – Тер-Захарясевичів, на першому поверсі вони торгували сукном та винами.
На основі дослідження стану кам’яниці напрацюють програму для майбутньої реставрації. Це приміщення перебуває у приватній власності, що власники планують там відкрити, поки невідомо.
